• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

03.07.2018 р.

Коротке резюме

Щодо результатів піврічних звернень

та співпраці з компаніями, що працюють у сфері ЖКГ

1. Працівники ЖКГ не дотримуються норм діючого Законодавства України, внаслідок чого їх бездіяльність ставить під загрозу життя та здоров’я громадян України. Необхідно періодично екзаменувати їх на якість знання норм Законодавства України у часті, яка їх стосується, та встановити жорсткий контроль за виконанням німі своїх обов’язків.

2. Відсутня планова діяльність по заміні устаткування, строки експлуатації якого вже вичерпано. Устаткування працює на знос. Діяльність ЖКГ носить аварійний характер — проблеми усуваються тільки якщо устаткування зупиняє нормальну роботу (відсутнє постачання води, наприклад, латаються труби замість їх заміни).

3. Посилання на відсутність фінансування дуже дівує, якщо порахувати ті кошти, яки у сумі виплачують мешканці будинків щомісяця, за рік, за двадцять років. Питання правильного їх використання дуже гостре. Невже дешевше "лататі діри", а не зробити один раз нормально? Дуже радує якість підтримання робочих міст співпрацівників сфери ЖКГ та якість обладнання, на якому вони працюють, але ж для мешканців будинків, яких вони обслуговують та які сплачують їм кошти, це не головне…

4. На рівні домових господарств треба відзначити, що інститут "двірників", яки працюють з обладнанням "кам'яного віку" — з мітлою — у XXI віці є сатирою як на менеджмент, так і на якість виконання робіт. Невже неможливо організувати якісь бригади, забезпечити їх сучасним ефективним інструментарієм та скласти для них графік циклічної роботи на відносно великих ділянках???

5. Парадоксальна ситуація склалася у сфері ЖКГ — відсутній паритет між правами та обов’язками партнерів — споживачів та постачальників послуг. Ось тільки один приклад.

Споживачу постачальником пропонується варіант договору, у якому при несвоєчасної сплаті послуг споживачу нараховувався пеня, а коли постачальник постачає послуги невідповідної якості, або взагалі їх не постачає (приклад, відсутність постачання гарячої води у м. Києві), постачальник не несе ніякої відповідальності. А требі було б так: за кожен день невиконання, неналежного виконання, зобов'язань постачальника згідно даного договору, постачальнику нараховується пеня в розмірі… Мабуть, у мешканців Києва вже була б гаряча вода?

Якщо споживач спробує підняти питання щодо грошової відповідності постачальника, відповідь буде типова — це прийнята норма договору, доповнення до договору не передбачено. Але ж це порушення конституційних норм!

Таке враження, що постачальник з'явився на цьому світі тільки заради грошей, а працювати зовсім не обов’язково… Але ж споживач вважає інакше. Навіщо йому такій партнер?

Чому споживач повинен вдесятеро попросити перш ніж щось буде зроблено? Мабуть треба звернутися до норм Законодавства України, у яких така ситуація відповідним чином трактується, та передбачається відповідна відповідальність?